Сама схема, за даними слідства і публічними витоками, виглядає простою. Держава виділяє гроші на студентів, ставки та освітні програми. Якщо в документах “намалювати” більше студентів або навантаження, бюджет автоматично платить більше. Ці надлишкові кошти можуть осідати не в освіті, а в кишенях тих, хто контролює процес. Мова може йти не про тисячі, а про десятки і навіть сотні мільйонів гривень. І це важливо розуміти: подібні механізми є одними з найпоширеніших корупційних схем в університетах України.
У центрі цієї історії - Михайло Поплавський. Він понад 30 років будував власну систему впливу в університеті. Його ім’я не раз з’являлось у скандалах - від використання адмінресурсу до питань фінансів і управління, як от побудова елітного ЖК замість гуртожитків. Після завершення контракту він зберіг вплив через приватний виш, який тепер також фігурує у справі. Це ставить логічне питання: скільки років працювала ця схема і під чиїм контролем?
СПРОТИВ - це про системні зміни. Бо коли одна людина роками контролює великий державний ресурс, а нагляд слабкий або формальний, зловживання стають не винятком, а системою. І якщо суспільство мовчить, ця система тільки посилюється. Не мовчіть, долучайтесь до СПРОТИВу.