Після двох наших акцій «НІ — КОРУПЦІЇ В МЕДИЦИНІ» та публікацій в.о. керівника Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги Дмитро Лавренко запросив на зустріч представницю СПРОТИВу Світлану Мирну. 23 червня Світлана Мирна разом із головою незалежної профспілки Оксаною Свинаренко та парамедиком Олександром Тихорецьким приїхали на станцію екстреної медичної допомоги. Зустріч тривала 2,5 години. Обговорили ключові питання, які напряму стосуються працівників екстреної медичної допомоги Полтавщини.
Заробітні плати
Окремо обговорили питання заробітних плат. За словами Дмитра Лавренка, через Департамент охорони здоров’я було направлено лист до НСЗУ щодо можливого уточнення розрахунків фінансування. Йдеться про те, що до Центру екстреної медичної допомоги застосовується підвищений коефіцієнт для сільської місцевості відповідно до постанови КМУ №1808 від 31.12.2025. Однак є питання, чи коректно враховуються всі фактичні обставини.
Зокрема, ситуації, коли люди зареєстровані у місті, але фактично проживають у селах, або коли внутрішньо переміщені особи фактично проживають на території обслуговування, але можуть бути не враховані належним чином. Як ми зрозуміли із зустрічі, якщо ці дані вдасться уточнити і підтвердити, це потенційно може вплинути на обсяг фінансування.
Сподіваємося, що адміністрація Центру буде не лише чекати відповіді, а й надалі, за можливості, системно звертатися до вищого керівництва, Департаменту охорони здоров’я, НСЗУ та інших компетентних органів щодо питання підвищення заробітних плат працівникам екстреної медичної допомоги. Це питання того, чи залишаться люди працювати в системі.
Премії
Окремо Світлана Мирна під час зустрічі неодноразово піднімала питання премій. Йдеться про великі премії, які, за наявною у нас інформацією, отримували окремі представники адміністрації Центру: сам Дмитро Лавренко, заступниця директора, головний бухгалтер та інші посадові особи. Мова про суми орієнтовно 40–50 тисяч гривень на місяць.
І це в той час, коли парамедики, лікарі, водії та інші працівники екстреної медичної допомоги таких премій щомісяця не отримували. На питання, чому заступниця директора Нікітіна у 2020–2022 роках отримувала значні премії, Дмитро Лавренко пояснив це тим, що вона «дуже гарно працювала».
Після цього виникло логічне питання: тобто парамедики, лікарі, водії та диспетчери працюють недостатньо добре?
Люди, які щодня виїжджають на виклики, рятують життя, працюють у стресі, ризикують власною безпекою та тримають систему екстреної допомоги на собі, не заслуговують на справедливе преміювання? Запропоновано переглянути сам підхід до преміювання. Премії не мають концентруватися лише навколо адміністрації. Вони мають розподілятися більш справедливо між працівниками, які фактично забезпечують роботу екстреної медичної допомоги. Наприклад, Світлана запропонувала, якщо одна посадова особа Нікітіна (заступник директора) отримує 50 тисяч гривень премії, ці кошти можна було б розподілити між п’ятьма парамедиками по 10 тисяч гривень кожному. Це питання поваги до працівників і справедливості всередині системи.
Конкретних обіцянок щодо зміни підходу до преміювання під час зустрічі не прозвучало.
Тому ми будемо подавати офіційні запити щодо премій, критеріїв їх нарахування, розмірів преміювання адміністрації та працівників, а також будемо контролювати цю ситуацію публічно.
АТП, автомобілі швидкої та штрафи для водіїв
Окремо обговорили ситуацію з автотранспортним підприємством. Наскільки нам відомо, автомобілі та водії фактично пов’язані з АТП, а Центр екстреної медичної допомоги орендує цей ресурс за договором. І тут виникає логічне питання: навіщо? Чому автомобілі швидкої допомоги не можуть бути безпосередньо на балансі Центру екстреної медичної допомоги?
Чому водії опиняються в ситуації, коли, за їхніми словами, не всі мають бронювання, а штрафи за перевищення швидкості під час виїздів бригад можуть впливати на їхні премії? Парамедик Олександр Тихорецький прямо поставив питання керівнику щодо штрафів, які приходять за перевищення швидкості під час роботи бригади. Дмитро Лавренко відповів, що не знав про таку ситуацію, та зазначив, що буде окремо спілкуватися з керівником АТП і з’ясовувати це питання.
Але тут виникає ще одне логічне питання: чи дійсно керівник Центру екстреної медичної допомоги не знав про проблему, про яку говорять самі водії? Бо виглядає це, м’яко кажучи, дивно: швидка допомога має їхати на виклик, але водій при цьому думає не тільки про пацієнта, а й про те, чи не отримає штраф і чи не втратить частину премії. Саме тому в Полтаві можна побачити, як швидка з проблисковими маячками їде 50 км/год. Не тому, що водії не розуміють важливості виклику. А тому, що система створює для них ризики. Дмитро Лавренко пояснив, що рішення щодо АТП приймала Полтавська обласна рада, і він особисто впливу на це не має.
Тому вже цього тижня ми будемо подавати офіційні запити щодо цього підприємства, договорів, фінансування, підстав оренди та того, чому автотранспорт швидкої допомоги досі не врегульований у зрозумілий і безпечний спосіб.
Склад бригад і безпека працівників
Окремо голова незалежної профспілки Оксана Свинаренко піднімала питання безпеки працівників у Полтаві, Кременчуці та Миргороді і всієї області.
Це питання не абстрактне. Працівники з різних міст області приїжджали навіть на акцію, щоб особисто донести проблеми, з якими вони стикаються на роботі. Під час зустрічі ми повідомили Дмитру Лавренку, що, за наявною у нас інформацією, у Миргороді дівчата можуть працювати на виїздах по одній. А виклики бувають різні. Це можуть бути випадки з агресивними людьми у стані алкогольного сп’яніння, конфліктні ситуації, напади собак та інші ризики, з якими працівник екстреної медичної допомоги може залишитися сам на сам. Дмитро Лавренко зазначив, що думав, ніби працівники працюють по двоє.
Під час зустрічі він зателефонував на станцію, і з’ясувалося, що три бригади працюють у складі двох осіб, а одна бригада працює самостійно. Водночас, за інформацією, яку ми отримували в попередні місяці, були ситуації, коли працівники працювали по одній. Тому питання залишається відкритим.
Ми сподіваємося, що Дмитро Лавренко почув цю проблему і вживе заходів, щоб вирівняти ситуацію по всіх станціях області. Бо безпека працівників екстреної медичної допомоги — це не другорядне питання. Людина, яка їде рятувати інших, сама не має залишатися без захисту.
Кількість диспетчерів на лінії
Окремо говорили про диспетчерську службу. На лінії в Полтаві, за озвученою інформацією, працює близько 4–5 диспетчерів. Дмитро Лавренко стверджує, що пропущених викликів немає. Водночас повідомляємо: у диспетчерській службі є вакансії. Тобто кадрова проблема існує і там.
Умови праці та комунікація з профспілкою
Окремо обговорили умови праці та комунікацію між адміністрацією Центру екстреної медичної допомоги і незалежною профспілкою. Було озвучено, що раніше нормальної системної комунікації з профспілкою фактично не було. Через це голова незалежної профспілки Оксана Свинаренко не завжди мала можливість оперативно піднімати важливі питання, які турбують членів профспілки та працівників Центру. Світлана Мирна запропонувала простий і зрозумілий механізм: працівники Центру звертаються до Оксани Свинаренко з питаннями, скаргами або пропозиціями, а голова профспілки вже системно узгоджує ці питання з керівництвом. Дмитро Лавренко з таким підходом погодився. Також він зазначив, що його двері відкриті для працівників і для обговорення проблемних питань.
Сподіваємося, що це не залишиться просто словами після зустрічі, а стане реальною практикою: коли працівники можуть говорити про проблеми без страху, профспілка має доступ до діалогу, а адміністрація не ігнорує питання, які напряму стосуються умов праці.
Комунікація окремих посадових осіб зі співробітниками
Також піднімалося питання комунікації окремих посадових осіб Центру зі співробітниками. Зокрема, обговорювалися скарги працівників щодо комунікації старшого лікаря Томенка, заступника директора Нікітіна та Кінаш. За словами співробітників, вони неодноразово стикалися з підвищеним тоном, хамством, неналежною комунікацією, а також із висловлюваннями нецензурною лайкою з боку Томенка, які працівники сприймають як неприпустимі у робочому середовищі. Окремо було озвучено питання порушення субординації та нормального службового спілкування.
Дмитро Лавренко був повідомлений про ці скарги під час зустрічі. Він зазначив, що раніше не знав про такі ситуації, але пообіцяв окремо поспілкуватися з цього приводу та з’ясувати обставини. І тут також виникає питання: якщо майже всі співробітники говорять про одну й ту саму проблему, чому керівництво дізнається про це лише після публічного розголосу та зустрічі з представниками громадськості?
Що далі?
Ми не вважаємо цю зустріч фінальним результатом. Це лише початок нормальної, прямої та публічної розмови про те, що відбувається в системі екстреної медичної допомоги Полтавщини. Ми почули позицію керівництва. Тепер будемо перевіряти документи.
Далі — офіційні запити, відповіді, аналіз договорів, питання премій, питання АТП, безпеки працівників, комунікації з профспілкою.офспілкою та публічний контроль. Бо екстрена медична допомога — це не просто установа.Це люди, які щодня рятують життя. іІ вони мають працювати в умовах, де їх не ламає система.
