Причина 1: «Плівки Єрмака» — корупційний скандал навколо брата Андрія Єрмака, який «торгував державними посадами»
У березні–квітні 2020 року народний депутат Гео Лерос опублікував відеозаписи, на яких чоловік, схожий на Дениса Єрмака (брата голови ОП Андрія Єрмака), нібито проводить співбесіди з кандидатами на державні посади і обговорює конкретні заклади — зокрема Київську митницю, Мінінфраструктури та «Укрзалізницю». Це задокументовано в ЗМІ, які цитують фрагменти відео і вказують дати записів. Записи були передані Леросом до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
За результатами звернень суд Вищого антикорупційного суду зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР, і НАБУ повідомило, що було відкрито кримінальні провадження у справі «плівок Єрмака» — одне з них стосувалося безпосередньо Дениса Єрмака, інше — можливого зловживання впливом щодо голови ОП (кваліфікація — ч.2 ст.369-2 ККУ). Про це йдеться в матеріалах НАБУ та матеріалах Радіо Свобода, Бабель. 
Згідно з інформацією, «справа була закрита 14.12.2021», — йдеться у відповіді НАБУ, що оприлюднилася у ЗМІ (Kyiv Independent). Однак причини не вказані. Це викликало питання щодо прозорості та об’єктивності розслідування.
Чоловік, який надав відеозаписи щодо діяльності Єрмака, загинув на фронті. Частина джерел припускає, що його загибель (вбивство) могла бути політично мотивованою, з залученням представників Офісу Президента.
Причина 2: «Вагнергейт» — як рішення Єрмака зірвало операцію проти бойовиків «Вагнера»
У листопаді 2021 року Bellingcat та The Insider опублікували розслідування про зірвану операцію із затримання бойовиків ПВК «Вагнер» («Project Avenue»). За їхньою реконструкцією, українська розвідка планувала виманити понад тридцять вагнерівців, причетних, зокрема, до збиття українського ІЛ-76 та рейсу MH17. За сценарієм, літак із Мінська мав здійснити вимушену посадку у Києві, де бойовиків би заарештували. Однак, як пише Bellingcat, «операцію було відкладено на кілька днів після дзвінка з Офісу Президента, що суттєво знизило шанси на успіх» (Джерело: Bellingcat, 17.11.2021).
Колишній керівник ГУР МО Василь Бурба прямо заявив, що наказ про відтермінування передав Андрій Єрмак, нібито від імені президента. «Я отримав дзвінок від голови Офісу Президента, Андрія Єрмака. Він сказав, що є рішення перенести операцію, оскільки наступного дня заплановане перемир’я з Росією», — цитує його слова українське видання Україна Today (Джерело: UkraineToday, 19.11.2021). У результаті бойовики так і не потрапили до Києва, а були затримані у Мінську й швидко передані Росії.
Саме це відтермінування стало ключовим фактором провалу, підтверджує й Bellingcat: «Затримання в Мінську відбулося лише тому, що транспорт було відкладено; без цієї затримки група вже була б у Києві» (Джерело: Bellingcat, 17.11.2021).
Попри заперечення з боку Банкової, що Єрмак не мав формальних повноважень втручатися у спецоперації, саме його ім’я найчастіше згадується у свідченнях та розслідуваннях. Таким чином, підозра в тому, що саме Єрмак своїм рішенням зірвав одну з найважливіших операцій українських спецслужб, залишається серйозним тягарем і питанням до його перебування на посаді.
Причина 3: Критика Єрмака з боку міжнародних партнерів
Міжнародні партнери висловлюють занепокоєння щодо стилю роботи Єрмака. За даними Financial Times, він інколи «дратує» своїми методами, що ускладнює комунікацію та призводить до неправильного тлумачення позицій партнерів, пише nv.ua.
Politico наголошує, що Єрмак тримався близько до Зеленського «від першого дня на Банковій». «Шість років в одному кабінеті, підсовуючи йому “правильні” думки. По суті, це вже одна людина».
Причина 4: Висока внутрішня недовіра українців
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним 28 лютого — 6 березня 2025 року, 67% українців не довіряють Андрію Єрмаку. Показник є найвищим рівнем недовіри серед українських високопосадовців.
